Про затвердження цільової комплексної програми поліпшення охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів у Компаніївському районі на 2018-2020 роки

images

КОМПАНІЇВСЬКА РАЙОННА РАДА

КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДВАДЦЯТЬ ТРЕТЯ СЕСІЯ

СЬОМОГО СКЛИКАННЯ

РІШЕННЯ

 

від 15 березня 2018 року                                                                                                           №268

 

смт Компаніївка

 

Про затвердження цільової комплексної

програми поліпшення охорони навколишнього

природного середовища та використання

природних ресурсів у Компаніївському районі

на 2018-2020 роки

 

 

На підставі статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 6,19 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»,

 

районна рада

ВИРІШИЛА:

 

1.Затвердити районну цільову комплексну програму поліпшення охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів у Компаніївському районі на 2018-2020 роки.

2.Контроль виконання рішення покласти на постійну комісію районної ради з питань соціального розвитку села, аграрної політики, раціонального використання земель, власності, ефективного використання майна, приватизації, екологічної політики та раціонального природокористування.

 

 

Голова районної ради                                                                                                                    В. Спіктаренко

№ п/п Прізвище, ім’я, по батькові Вибір
1 Адаменко Анатолій Миколайович ВІДСУТНІЙ
2 Білобровенко Володимир Васильович ЗА
3 Бойко Ігор Анатолійович ВІДСУТНІЙ
4 Гаморя Віктор Леонтійович ЗА
5 Голосун Віталій Юрійович ЗА
6 Демиденко Ігор Леонідович ЗА
7 Житня Любов Олександрівна ЗА
8 Заікін Віктор Леонтійович ЗА
9 Заїкін Віктор Григорович ЗА
10 Карандеєв Юрій Вікторович ЗА
11 Комісарук Микола Володимирович ВІДСУТНІЙ
12 Кондратенко Анатолій Іванович ВІДСУТНІЙ
13 Кріпак Анатолій Олександрович ВІДСУТНІЙ
14 Нагнибіда Анатолій Афанасійович ЗА
15 Орловська Наталія Василівна ЗА
16 Романова Антоніна Вікторівна ЗА
17 Солонченко Віктор Миколайович ЗА
18 Спіктаренко Вадим Володимирович ЗА
19 Стадник Микола Васильович ЗА
20 Стародубцев Сергій Іванович ВІДСУТНІЙ
21 Телька Галина Миколаївна ЗА
22 Ткаченко Олександр Васильович ЗА
23 Циганенко Ігор Васильович ЗА
24 Чабан Наталія Володимирівна ЗА
25 Шеремет Володимир Іванович ВІДСУТНІЙ
26 Ястремський Валерій Олександрович ЗА
УСЬОГО: 26

ЗАТВЕРДЖЕНО

рішенням сесії районної ради

від 15 березня 2018 року №268

ЦІЛЬОВА КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА

«Поліпшення охорони навколишнього природного середовища

 та використання природних ресурсів у Компаніївському районі на

 2018-2020 роки»

 

  1. Загальні положення

Цільова комплексна програма «Поліпшення охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів у Компаніївському районі на 2018-2020 роки» ( далі – Програма) розроблена відповідно до пункту 16 частини першої                 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» статті 17 Закону України Про місцеві державні адміністрації» статей 6,19 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» із урахування рішення обласної ради від           27 березня 2015 року № 716 «Про Стратегію розвитку Кіровоградської області на період до 2020 року» та від 29 вересня 2015 року № 787 «Про План заходів із реалізації Стратегії 2020» та з метою проведення ефективної і цілеспрямованої діяльності з організації і координації заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки, раціонального використання і відтворення природних ресурсів

            При розробці програми використано матеріали Департаменту екології та природних ресурсів в Кіровоградській області, Державного підприємства  «Компаніївське лісове господарство», відділу економічного розвитку торгівлі та інфраструктури, управління агропромислового розвитку райдержадміністрації, відділу Держгеокадастру в Компаніївському районі.

            Програма визначає політику в районі відповідно до вимог основної державної політики України в галузі охорони використання природних ресурсів та екологічної безпеки, затверджених Верховною Радою України 5 березня 1988 року. Вона передбачає поліпшення охорони довкілля за рахунок удосконалення регулювання використання природних ресурсів, посилення державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства, додаткового залучення коштів з різних джерел фінансування на здійснення цих заходів.

  1. Необхідність розроблення програми

Вона зумовлена, по перше підвищеними вимогами до поліпшення якості навколишнього середовища, потребою радикальних змін у вишукуванні додаткових джерел фінансування природоохороних заходів, подальшої стабілізації екологічної обстановки в районі.

По друге – необхідністю створення умов ефективного і раціонального використання земельних угідь, інших природних ресурсів з обов’язковим збереженням та відтворенням їх природних якостей, вимогою досягнення нормативних показників в екологічному стані району.

У вирішені цих проблем головним завданням є зниження негативного впливу господарської діяльності на навколишнє природне середовище, забеспечення сприятлового довкілля для життя, діяльності і здоров’я  людей.

  1. Мета програми

Основною метою програми є здійснення наступного комплексу заходів:

  • зменшення деградації грунтів, проведення комплексу робіт по припиненню їх ерозії, відновленню родючості та водно-фізичних властивостей земель, збереження біологічного різноманіття, доведення до оптимальних вимог заліснених площ;
  • розширення природно-заповідного фонду району, нарощування потужностей очисних споруд і мереж водовідведення в смт. Компаніївка, поліпшення та зростання обсягів водопостачання, скорочення скидів недостатньо очищених стічних вод у поверхневі водойми всіма їх джерелами, насамперед з об’єктів комунального господарства;
  • зменшення обсягів водоспоживання на виробничі потреби, забеспечення пріоритету у водопостачанні населення і агропромислового комплексу;
  • скорочення обсягів викидів забруднюючих речовин до нормативних показників, зменшення негативного впливу на якість атмосферного повітря відпрацьованими газами автомобільного транспорту;
  • розвязання проблеми знешкодження промислових і побутових відходів;
  • посилення ролі державного контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства та екологічних нормативів, особливо на еколого- та техногенно-небеспечних обєктах, підвищення вимогливості до їх керівників з цього приводу;
  • вишукування стабільних джерел фінансування природоохороних заходів та розширення обсягів інвестицій у цю сферу.
  1. Характеристика стану довкілля

Екологічний стан території району залишається стабільним. Аварійних ситуацій чи катастроф, які б обумовили значні обсяги чи неконтрольоване забруднення навколишнього природного середовища протягом останніх років не відмічалося.

     В адміністративному відношенні він поділений на одну селищну і 16 сільських рад, до складу яких входить 51 населених пункти, де мешкає 15.1 тис чоловік, з них; міське – 4.5 тис., сільське – 10.6 тис. чоловік.

Головний напрямок економічного розвитку району – виробництво сільськогосподарської продукції. У сільському господарстві використовується 73222,06 га ріллі та 11861,51 га пасовищ, заліснення становить 4331,23 га (2,5%), рівень ерозійних земель 34,5%. Під водоймами 973,91 га, з них 790,21 га – ставки.

Розораність території, хімізація та меліорація земель, спричинені сільськогосподарським виробництвом, суттєво впливають на стан земельних ресурсів району. Переважність сільськогосподарського виробництва визначає значне екологічне навантаження на них. Тому значна частина земель піддаються впливу водної та вітрової ерозії. Цей процес посилюється тим, що господарства не мають можливості впроваджувати протиерозійні технології, зменшуються площі під залісненням крутосхилів та ярів, не в повному обсязі вносяться органічні і мінеральні добрива, порушується структура посівних площ. Надається перевага технічним культурам, а особливо соняшнику, що веде до деградації грунтів.

     Негативно впливає на екологічний стан земель і гірнича діяльність.

У зв’язку з невирішеністю проблеми забезпечення більшості верств населення побутовим паливом, відсутністю коштів на його придбання, поширились факти самовільного вирубування дерев в захисних лісових насадженнях та в зелених зонах.

     Намітилась тенденція зменшення парнокопитних у порівнянні до хутрових звірів і пернатих, чисельність яких залишається стабільною. Складною є ситуація щодо поводження з твердими побутовими відходами.

  1. Земельні ресурси

Наслідком високої господарської освоєності земельного фонду без належних заходів щодо його охорони та відтворення як виробничого процесу, так і важливої складової навколишнього природного середовища, є прогресуюча деградація земель, що створює загрозу екологічній безпеці. Середньозважений вміст гумусу в ґрунтах з кожним роком зменшується. За такої тенденції вони протягом дуже короткого в історії ґрунтоутворення проміжку часу можуть зазнати катастрофічних змін. Тому всі землі потребують захисту та охорони від негативних процесів, забруднення і погіршення екологічного стану.

Принциповим питанням у ході земельної реформи є збалансування процесів між використанням і охороною земель, забезпечення належного фінансування виконання грунто охоронних заходів. На сучасному етапі потрібно здійснити:

забезпечення раціонального, невиснажливого, ґрунтозахисного та екологічно безпечного землекористування;

комплексний науково обґрунтований підхід до процесів використання, збереження та відтворення родючості сільськогосподарських угідь, здійснення збалансованих земле меліоративних і земле охоронних заходів;

формування в районі високопродуктивних протиерозійних та екобезпечних агроландшафтів, які б мали належні рівні саморегуляції і були збалансовані з довкіллям завдяки оптимальним співвідношенням між різними елементами природного середовища та його основними екосистемами (лісовою та водною).

удосконалення структури сільськогосподарських угідь і посівів вирощуваних культур у напрямі істотного зменшення негативних антропогенних навантажень на навколишнє природне середовище та підвищення його відновлювального потенціалу.

З метою охорони поверхневих водних об’єктів від забруднення та засмічення у межах охоронних зон виділяються прибережні захисні смуги, які входять до складу земель водного фонду. Найбільшою проблемою ПЗС є їх розорювання , влаштування звалищ сміття, гноєсховищ,а також будівництво капітальних споруд. Для успішного контролю за ПЗС є потреба у винесенні їх меж в натуру.

  1. Заходи по захисту ґрунтів

34,3 % сільськогосподарських угідь району піддаються негативному впливу водної та вітрової ерозії. Цьому сприяють сильно розчленований рельєф місцевості, зливовий характер опадів, розораність земель, недотримання агротехнічних вимог при вирощуванні сільськогосподарських культур.

Високо родючі чорноземи деградують. У них зменшується вміст гумусу, порушується структура орного шару ґрунту. Це відбувається в наслідок недостатнього внесення органічних та мінеральних добрив, погіршення культури землеробства.

Захист ґрунтів від водної та вітрової ерозії повинен стати головним напрямком у сільськогосподарському виробництві. Основою його і надалі повинна бути регіональна програма захисту земель від водної та вітрової ерозії та інших видів градації земель.

  1. Протиерозійні агротехнічні заходи

Необхідно постійно впроваджувати у сільськогосподарське виробництво протиерозійні технології, такі як безвідвальний обробіток ґрунту, розширення та поліпшення природних пасовищ, збільшення об’ємів внесення органічних добрив, обробіток полів впоперек схилу, суворе дотримання структури посівних площ.

Потрібно стати нормою і правилом, що висівання просапних сільськогосподарських культур на полях зі схилом 3% і більше без дотримання протиерозійних агротехнічних заходів, має вважатися грубим порушенням культури землеробства.

Посів і міжрядний обробіток на схилах повинен проводитись виключно впоперек схилів, більш широко застосовувати безвідвальний обробіток ґрунту.

  1. Культурно-технічні роботи і рекультивація земель

У найближчі роки передбачається провести поліпшення кормових угідь, рекультивацію порушених земель, виведення з основної сівозміни площ, що розміщені на схилах більше 5%, їх залуження та переведення в сіножаті та пасовища, підвищення родючості ґрунтів за рахунок внесення органічних, мінеральних добрив та культури землеробства.

Поліпшенню охорони земель від водної та вітрової ерозії повинен сприяти і Указ Президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки”. Зміна власності на землю покликана поліпшити культуру землеробства і збереження її від деградації. При цьому необхідно вирішити також питання виведення з обробітку сильно еродованих земель, грунтосхилів, їх консервування та залуження.

З метою поліпшення стану сільськогосподарських угідь, збереження їх від деградації та відновлення їх природного стану у 2018-2020 роки слід провести поліпшення кормових угідь, рекультивацію порушених земель, виведення з основної сівозміни полів культур, які негативно впливають на родючість ґрунту.

Структура посівних площ повинна бути збалансованою, технічні культури не повинні перевищувати більше 30% цих площ.

  1. Охорона і раціональне використання водних ресурсів

В основу охорони і раціонального використання водних ресурсів покладено виконання заходів соціально-екологічного розвитку району у взаємодії з економізацією і оздоровленням водно ресурсного потенціалу, поліпшення санітарного стану води, досягнення нормативної чистоти водойм і річок за рахунок зменшення обсягів скидів у них забруднених стічних вод, удосконалення системи їх очистки і знезараження, вирішення проблеми малих річок, виконання в повному обсязі заходів по оздоровленню басейну Інгулу.

З метою раціонального забезпечення водоспоживання на промислові, господарські, комунальні та інші потреби необхідно проводити щорічно його лімітування  розраховане у відповідності з нормами витрат води на одиницю виробленої продукції.

Провести упорядкування громадських водозаборів – колодязів.

  1. Лісові ресурси

Екологічні і географічні умови району потребують невідкладного збільшення площ захисних лісових площ для припинення діючих ерозійних процесів, які були викликані тривалим аграрним перевантаженням земельних угідь. Протягом 40-50 років рівень сільськогосподарського освоєння території району перевищував відповідний середній показник по Україні в 1,2-1,3 рази.

Розширення лісистості сприятиме поліпшенню кліматичних умов, кількості опадів і запасу ґрунтових вод, підвищенню урожайності сільськогосподарських культур.

За період 2018-2020 років щорічно планується створювати нові лісові насадження на площі 50 га, з них захисних насаджень 20 га. Вартість цих робіт щороку становитиме 30-50 тис. гривень.

ДП «Компаніївський лісгосп» планує довести лісистість району до 6, 5 % при наявній 3,2%. При цьому частина захисних лісонасаджень буде створена на площах, непридатних для сільськогосподарського використання, та в прибережних смугах річок та ставків.

  1. Заходи по скороченню обсягів відходів, зменшенню їх

негативного впливу на довкілля

З метою зменшення обсягів відходів та їх негативного впливу на довкілля, здоров’я людей проводиться робота по залученню підприємств, установ до отримання дозволів та лімітів на поводження з відходами.

На сьогодні залишається непаспортизовано 7 сміттєзвалищ району з них три паспорти направлено на погодження до санепідемстанції.

Проблемним залишається питання утилізації побутових відходів, які накопичуються в житловому секторі, внаслідок чого виникають несанкціоновані смітті звалища в населених пунктах та за їх межами.

  1. Природно-заповідний фонд

У районі налічується 8 заказників та пам’яток природи. По них здійснені наукові обстеження, їх введено в загальнодержавний перелік. Відповідно до Закону України “Про природно-заповідний фонд” проведена організаційна робота та заходи по його догляду і збереженню. Подальші заходи полягають у винесенні меж ПЗФ в натуру та в збільшенні кількості заповідних зон.

  1. Надра

Використання надр у районі представлено добуванням мінералів: граніт, глина, каолінові та піщані відклади.

Запаси граніту на головних кар’єрах становлять 22373 тис. м3, глини -1630 тис.м3, каолінові відклади – 930 тис. м , піщані -1199 тис.м3.

В районі налічується 20 кар’єрів, з них на сьогодні жоден не працює.

Планується проведення геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою розвіданих родовищ.

 

  1. Тваринний світ

Він є відносно багатим, чому сприяє географічне розташування району і представлений:

Парнокопитні – козулі; Гризуни – заєць;

Хижаки – лисиці, вовки, єното-видні собаки, куниці, борсуки, тхори;

Птиця – качки, лисухи, нирки, водяні курочки, сірі куріпки, голуби, кулики, лебеді, фазани.

Зустрічається кабан, видра, ондатра. Мисливські угіддя місцевого УТМР займають 76,4 тис. га. Задовільна щільність заселення тварин, зайцем, лисицею, сірою куріпкою, качкою, лисухою, фазаном дає можливість здійснювати на них полювання. Воно закрито на косулю, через обмежену щільність її заселення.

Місцевим УТМР здійснюються заходи по розмноженню та збереженню тваринного світу. Посилився громадський контроль за добуванням дичини.

 

  1. Охорона атмосферного повітря

На території району налічується 19 виробничих об’єктів, де розміщені стаціонарні джерела по викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Тут розроблені технічні екологічні паспорти, проведена державна реєстрація.

Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення сягають 0,4 тис. тонн в рік.

Частка уловлених та знешкоджених шкідливих речовин у загальному обсязі утворення стаціонарними джерелами забруднення становить 7,6%.

Найбільшим забруднювачем є газокомпресорна станція «Кіровоградська», яка за рік викидає в повітря 1082 тонни шкідливих речовин, а також пересувні джерела – автотранспортні засоби, їх чисельність сягає 15 тис. одиниць.

З метою зменшення впливу викидів СО у відпрацьованих газах двигунів здійснюється постійний контроль службами державного нагляду.

  1. Екологічна освіта, зв’язки з громадськими організаціями

Екологічне виховання в житті людини відіграє велике значення, особливо для молодого покоління. У відповідності до цього в роботі освітян плануються заходи, пов’язані з вивченням рідного краю – проведення конкурсів, присвячених “Дню довкілля”, “Зелена весна”, “Чисті криниці”, “Наш рідний край”.

Учні шкіл та студенти технікуму залучаються до проведення санітарних днів, посадки дерев, створення квітників.

Планується провести семінар з вчителями районних шкіл, приурочений “Дню довкілля”. Учні та студенти району прийматимуть участь в конкурсах “Зелена весна”, “Чисті криниці”. Проводитиметься конкурс на краще висвітлення природоохоронної тематики в газетах, радіо і телебаченні. Буде забезпечуватись оперативне доведення до засобів масової інформації, громадських організацій об’єктивної науково обґрунтованої аналітичної інформації про сучасні екологічні проблеми в районі, стан і перспективи їх вирішення, всебічне інформування громадськості про вжиті конкретні заходи виконавчої влади, спрямовані на запобігання і подолання кризових екологічних явищ.

 

  1. Державний контроль

У відповідності з вимогами природоохоронного законодавства та нормативних документів буде забезпечуватись охорона довкілля. При цьому основна увага спрямовуватиметься на здійснення постійного контролю за станом земельних ресурсів, поверхневих та підземних вод, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу, природно-заповідних територій та інших природних об’єктів. Вживатимуться дієві заходи до порушників природоохоронного законодавства.

Передбачено в засобах масової інформації постійно висвітлювати практику адміністративного впливу, наслідків контролю еколого небезпечних об’єктів, стану річок, водойм, земельних ресурсів, очисних споруд та інше.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. №303 приорітетне значення буде приділятися подальшому розширенню основ еколого – економічної системи природокористування та економічному механізму природоохоронної діяльності.

  1. Забезпечення фінансування природоохоронних заходів

Одним з основних напрямків фінансування природоохоронних заходів у районі є створення районного фонду охорони навколишнього природного середовища.

Важливими об’єктами фінансування є створення нових та впорядкування існуючих природо – заповідних зон, здійснення заліснення, охорона водних ресурсів та тваринного світу, створення та впорядкування сміттєзвалищ на територіях сільських рад, фінансування екологічної освіти.

 

 

Загальний обсяг витрат на реалізацію заходів Програми

№ з/п Найменування заходів Джерела фінансування, тис. грн. Потреба
на
2018-2020
роки,
тис. грн.
За роками
2018 2019 2020
1 2 3 4   6 7
1. Заходи з охорони атмосферного повітря

(зменшення обсягів викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря)

Власні кошти підприємств 5375,2 1315 3164,3 895.9
2. Заходи з охорони водних ресурсів

(озелення прибережних зон, попередження виникнення підтоплення територій )

Місцевий бюджет 250 83.3 83.3 83.3
Всього 250 83.3 83.3 83.3
3. Заходи з розвитку заповідної справи та формування регіональної екологічної мережі

(розширення природозаповідного фонду винесенні меж ПЗФ в натуру та в збільшенні кількості заповідних зон.)

Місцевий бюджет 300 100 100 100
Всього 300 100 100 100
4. Заходи з екологічної освіти, виховання та інформування населення

(проведення конкурсів, присвячених “Дню довкілля”, “Зелена весна”, “Чисті криниці”, “Наш рідний край”.)

Місцевий бюджет 90 30 30 30
Всього 90 30 30 30
  ВСЬОГО
Місцевий бюджет 640 213.3 213.3 213.3
Власні кошти підприємств 5375,2 1315 3164,3 895,9
  РАЗОМ ЗА ПРОГРАМОЮ   6015.2 1528.3 3377.6 1109.2

Примітка: обсяги коштів, які пропонується залучати на виконання програми, підлягають уточненню під час затвердження місцевих бюджетів на відповідний рік (внесення змін до них), виходячи з їх фінансових можливостей.

 

Залишити відповідь